«Людина заздрить ідеальним фотографіям в Інстаграмі і перестає цінувати власні здобутки», – психолог Христина Турецька

Христина Турецька

Фото: сайт Psytopos

Христина Турецька – кандидат психологічних наук, практикуючий психолог, а також викладач кафедри психології Львівського національного університету  ім. І. Франка. Вона розповіла про проблему залежності від інтернету та компютерних ігор.

Якою буває інтернет-залежність та як вона проявляється?

Інтернет-залежність – це такий феномен, який використовується для опису кількох явищ. Інтернет-залежність може бути пов’язана із проблемами комунікацій (соціальні мережі, чати, переписки), водночас може передбачати залежність від віртуальних сервісів (он-лайн комп’ютерних ігор, бірж, перегляду порнографії).

Хто найбільше страждає від такої залежності?

Колись дослідження показували, що це в більшості чоловіки з високим рівнем інтелекту, чия робота безпосередньо пов’язана із комп’ютером та інтернетом. Тепер така залежність не виявлена. За моїми недавніми  дослідженнями, від Інтернет залежності страждають як чоловіки, так і жінки, як хлопці, так і дівчата. Втім, такої глобальної залежності немає. Лише 5-10% дійсно страждають від цієї проблеми.

Як визначити, чи ти справді залежний від інтернету?

Залежність – адикція – це проблема клінічна (залежність від алкоголю, азартних ігор, наркотиків). Існує міжнародна класифікація хвороб десятого перегляду, якою у своїй діяльності користуються лікарі, у ній сказано, що критеріями залежності є:

– зменшення тривоги шляхом певної активності (тобто, коли людині погано, вона використовує певні засоби, щоб зменшити стрес);

– збільшення толерантності (чим далі – тим потрібна більша доза);

– невдалі спроби контролювати (вирішив лише переглянути пошту, а засидівся в інтернеті на цілу ніч);

– синдром відміни – «ломка» (коли немає прямого доступу до Інтернету, з’являється тривога);

– шкода для навчання, сім’ї, роботи (наслідки залежності, очевидні для людини).

Однак, ні в міжнародній класифікації хвороб десятого перегляду, ні в американському підході немає такої хвороби, як інтернет-залежність. Але такий феномен існує.

соц1

 

 

 

Чому люди стають заручниками соціальних мереж та комп’ютерних ігор?

Якщо певні людські потреби є незадоволені у реальному світі, то людина намагається їх задовольнити шляхом інтернет-активності. У людей, схильних до інтернет-залежності, «Я – ідеальне» накладається на «Я – в Інтернеті». Тобто, в мережі вони можуть бути такими, якими вони хотіли бути у реальному житті – більш активними, товариськими, відкритими. До інтернет-залежності користувачів спонукає низька самооцінка, низькі комунікативні якості, погана віра в те, що у реальному житті їх сприймуть такими, якими вони є. Щодо комп’ютерних ігор, то тут додається прагнення реалізувати свої лідерські здібності чи проявити агресію.

Чи впливає інтернет-залежність на комунікацію у повсякденному житті та як це відображається на усіх сферах спілкування?

Користування інтернетом має певні наслідки, серед них – заниження комунікативних якостей. Одна річ, коли у віртуальній переписці можна подумати, сформулювати речення, виразити емоції «смайликами», а інша – реальне спілкування з людиною, коли ти дивишся їй у вічі.

Як навчитися контролювати час перебування у мережі та не втрачати зв’язку із реальністю?

Впринципі, у більшості людей є вольові здібності, здатність до аналізу, і вони можуть самостійно контролювати час, проведений за комп’ютером. А ті люди, які мають сміливість визнати, що у них справді є проблема віртуальної залежності – це вже перший крок до порятунку. Тут можуть допомогти і рідні, і близькі, щоби якось повідомити ту людину, що у неї є така проблема.

соц2

Якби (уявно) провести експеримент: вимкнути мережу на 2-3 дні. Як би це вплинуло на користувачів інтернету?

У тих людей, які мають проблеми із залежністю, тривога би виросла. А у решти – можливо, б виникли відчуття неприємності від позбавлення безпосереднього доступу до інтернету. Чи воно (вимкнення інтернету) би вирішило проблему залежності? Однозначно, що ні.

Чи варто повністю утримуватися від соціальних мереж? Видаляти свої профілі у Фейсбуці та Вконтакте, щоби не пов’язувати своє життя з інтернетом взагалі, або звести це до мінімуму?

Я сподіваюся, що щодо цього, ближчим часом виникнуть цілі програми, у рамках яких людей будуть навчати правильно та безпечно користуватися інтернетом (кого можна додавати у друзі, а кого – не варто, які фотографії краще не виставляти на загал у соціальних мережах, які особисті дані не варто поширювати в інтернеті, яких компрометуючих висловлювань краще уникати), адже усе це впливає на кар’єру людини та її соціальне життя у реальному світі. Цілком не використовувати інтернет у сучасному світі – практично неможливо. Тому дітей, підлітків потрібно вчити, як правильно та безпечно це робити.

Як порадите батькам боротися із залежністю від комп’ютерних ігор у дітей?

Тут починати потрібно із причини, а не з наслідків. Завдання батьків – розвивати в дитини хорошу самооцінку. Якщо дитина вважає, що мама її не розуміє, а от друг чи подруга по-переписці, яку вона ніколи у реальному житті не бачила – розуміє, слід зрозуміти, чому в дитини така низька самооцінка. Деякі батьки не приділяють достатньо часу дитині, розмовам з нею. Важливо, щоб дитина відчувала себе цінною, мала однодумців, і тоді у неї не виникне потреби шукати це у віртуальному світі.

соц3

Якою за масштабами є проблема інтернет- та комп’ютерної залежності та чи існує реальна загроза підростаючому поколінню від неї?

Рівень такої залежності серед людей не є дуже високим, однак є небезпека втратити за монітором реальне життя. Адже проблема самореалізації, вираження своїх емоційних потреб в інтернеті вирішується надто доступно – одним «кліком». Людина заздрить ідеальним фотографіям в Інстаграмі і перестає цінувати власні здобутки. У 21 столітті стало дуже важливо мати високий соціальний статус, гарно виглядати, і інтернет всяко сприяє цьому.

Дякуємо психологові Христині Турецькій за важливу розмову! Пильнуйте, щоби те, що контролюєте ви, не почало контролювати вами!

Розмовляла Ляна Коровець